Що заважає розвитку електронних грошей в Україну?

Електронні гроші давно зайняли свою нішу в світовій фінансовій системі.З'явилися організації, що забезпечують управління віртуальними грошима і обслуговують клієнтів, які користуються таким способом платежу. Що ж заважає розвитку електронних грошей в Україну? Розглянемо детальніше це питання в даній статті.
Звичайно ж, електронні гроші в Україні існують і функціонують. Багато громадян успішно користуються ними в своєму бізнесі. Але всі ці процеси не врегульовані українським законодавством, що представляє основну проблему як для продавців і покупців, так і для держави.
На думку НБУ в світі не існує чіткого визначення електронних грошей. У США, де подібний вид грошового обороту розвинений найкраще в світі, також відсутній регламентований пояснення сутності грошей в електронному вигляді. Саме в цьому і полягає складність регулювання віртуальних платіжних систем в Україні. А конкретніше - відсутні норми, які б визначили явище електронних грошей на рівні законодавства. А актів, які підготує НБУ, може бути недостатньо для відповідного регулювання платіжних систем, які курують електронні гроші.
Для того, щоб читач краще розумів призначення електронних грошей, варто відзначити, що в Україну вони, насамперед, дозволяють здійснювати тіньові операції, тобто дають можливість не платити податки. Що ж виходить? А те, що держава хотіла б мати контроль над такими фінансовими операціями (що зрозуміло), а учасники електронного ринку вкрай проти такого регулювання.Для продавців, які працюють відповідно до законодавства України, подібне протиріччя не є проблемою. Так як є предостатньо безпечних і надійних способів легальної торгівлі за допомогою банківських платіжних карт або поточних рахунків.
Тоді чому багато негоціанти приймають до оплати електронні гроші? Як часто буває в житті відповідь проста: продавці не бажають втрачати ту категорію клієнтів, яка отримує дохід переважно в електронних грошах.
У цьому місці міркувань слід сказати, що всі розмови про безпеку та зручність електронних грошей - міф. При дослідженні всього процесу купівлі-продажу товару за допомогою грошових електронних одиниць стає зрозуміло, що подібний процес супроводжується такими ж ризиками, як і обслуговування в інтернет-магазині, наприклад. Крім усього іншого, клієнт ще й платить за надання послуг.
Крім того, лише деякі з численних кіосків самообслуговування належать банкам і здатні гарантувати безпеку даних клієнта. Так що ж заважає покупцеві сплатити замовлення інтернет-магазину, минаючи електронні гроші? Це питання продовжує залишатися відкритим.
Звичайно ж, поповнити електронний гаманець можна не тільки через самообслужівающіеся кіоски. Зробити це можна через отримання доходу електронними грошима. Це і є та частина грошового обороту, яку намагається врегулювати держава. Можна з упевненістю стверджувати, що при успішній реалізації процесу контролю електронних грошей державою, такі засоби платежу стануть нецікаві їх користувачам.
На даному етапі є явний конфлікт інтересів, при якому держава хоче отримувати додаткові відрахування до бюджету, а учасники електронного ринку, в свою чергу, не бажають ділитися своїми заробленими грошима. Чим все це закінчиться, нам тільки належить дізнатися.